Рекомендації батькам щодо виховання дітей
- Дозвольте дитині буди собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є, підкреслюйте її сильні властивості. Знаходьте можливість підтримати свою дитину, а не «опустити».
- Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин. Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.
- Робіть все для того, щоб діти не втратили довіри до вас.
- Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволенного (бажано, щоб заборон було не багато – лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.
- Намагайтеся впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції. Якщо прохання не виконується, треба переконатися, що воно відповідає вікові й можливостям дитини.
- Краще ніколи не бити дитину. Батьки самі вирішують, як покарати, але майте на увазі, що фізичне покарання – найтяжчий за своїми наслідками засіб покарання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покарання не повинно сприйматися дитиною, як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
- Будьте уважні до того, що ви говорите своїм дітям. Не треба лякати дітей чудовиськами, вовками, поліцією. Це не зробить їх ні розумнішими, ні добрішими.
- Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру, саме у процесі гри ви зможете передати необхідні навики, знання, поняття, про життєві правила та цінності, зможете краще зрозуміти один одного.
- Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки.
- Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення, пояснюйте їй не зрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.
- Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, працювати з конструктором. Заохочуйте її до цього, створюйте умови.
- Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці, підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам.
- Повірте в неповторність своєї дитини, що вона – єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
Здатність почути, зрозуміти дитину – своєрідний місток між батьками та дітьми.
ПІДГОТУВАЛА ПСИХОЛОГ ДОБРОДУМОВА І.В.